Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вчера на проповеди( пастор из Москвы проповедавал)так вот он рассказал,Что ездил на 200летие христианской церкви в Грузии.Это церковь зараждалась в 1822г.
Начало положили месссионеры из шотландии.
Которые приехали в Россию с пожеланием
печатать библию на русском языке для зна
комства русского народа с Божьим Словом.Когда они пришли к царю,он сказал им ,что русский народ проваславный и в библии не нуждается,а вот на территории Грузии много иноземцев,вот там и работайте.А в это время еще было крепостное право.И шотландцы выкупали крепостных мальчиков и организовали воскреные школы.А город с тех пор назывался Иноземцев.А русское православие до сих пор в большинстве своем не наставляет христиан на истину.
брат Cева
2010-04-08 10:04:52
А теперь гнобят зависть, корысть, сребролюбие. Раньше гнобили снаружи - внешние - сейчас внутри - свои.
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
